Ну хоч слово

І всі сновидіння я залишу під холодною ковдрою
там бачу нас, і кожну ніч по колу.

Мої мрії віддаляються від твоїх;
десь в іншій квартирі чути тепер мій сміх,
десь в іншому часі, в іншому вимірі —
ми порозумілися і стали один одному милі.

Десь там, де ми не були вперті,
наші розмови — зрозумілі й відверті.
Наші голоси стали не такими колючими,
більш зрозумілими і більш рішучими.

Ну хоч слово про те, що тобі наснилося?
Що після сотні розмов у нас лишилось,
як мені востаннє почути твій подих —
він десь поза, він не поруч.

Ну хоч слово про те, що тобі наснилося?
Що після сотні розмов у нас лишилось,
як мені востаннє почути твій подих —
він десь поза, він не поруч.

Знову дотики, знову допит твій,
знову відчуваю десь на проводі —
може, хтось вже подумав про нас
і залишив любові трохи на запас.